"Щоденник учителя інклюзивного навчання" Олени Зачепи

Визначення поняття «розлади спектру аутизму»   Розлади аутистичного спектру (РАС) – складне первазивне порушення розвитку, основними ознаками якого є якісні порушення соціальної взаємодії, вербальної та невербальної комунікації, а також обмежені, що повторюються і стереотипні форми поведінки, інтереси й види діяльності. Ці розлади проявляються, як правило, з дитячого віку, але не пізніше п’яти років життя. З віком симптоми аутизму змінюються, але в основних рисах зберігаються. Аутизм є наочним прикладом дитячого психіатричного синдрому (Т. Раттер, Е. Schopler, 1987). До цього часу залишається величезний розрив між теоретичним розумінням аутизму та розумінням аутизму в практиці повсякденного життя. Слово аутизм застосовано вперше Блейлером (Е. Блейлер) в 1911 р.  (від грец аутос – себе) для визначення категорії егоцентричного мислення, часто присутнього при шизофренії. Коли Л. Каннер (L. Каnnег, 1943) описав «аутистичні порушення емоційного контакту маленьких дітей», або «ранні